- - 2
Найдено совпадений - 3479 за 0.00 сек.
 2671. Курсовий проект - Монтаж стінових сендвіч - панелей громадської будівлі | AutoCad
1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ ВИМОГИ
1.1 Конструктивні характеристики елементів та їх частин.
1.2 Склад основних видів робіт.
1.3 Характеристика умов та особливості виконання робіт.
2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ТЕХНОЛОГІЯ ВИКОНАННЯ РОБІТ
2.1 Вказівки до підготовки об’єкту.
2.2 Загальні положення щодо монтажу
2.3 Технологія монтажу стінових сандвіч-панелей
3. ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ВИКОНАННЯ РОБІТ І ВКАЗІВКИ ЩОДО КОНТРОЛЮ ТА ЗДАВАННЯ-ПРИЙМАННЯ РОБІТ. ДОПУСТИМІ ВІДХИЛЕННЯ
3.1 Вимоги щодо якості виконання робіт.
3.2 Склад операцій та засоби контролю
3.3 Допустимі відхилення
4. КАЛЬКУЛЯЦІЯ ТРУДОВИХ ВИТРАТ
5. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
6. ПОТРЕБА В МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНИХ РЕСУРСАХ
7. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ПРАЦІ
7.1 Вказівки по електробезпеці
7.2 Вказівки щодо пожежної безпеки
7.3 Вказівки щодо складування матеріалів
7.4 Вказівки щодо виконання вантажо-розвантажувальних робіт
ДОДАТОК А
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Будівля з розмірами в плані 104.20х186.70 м. Каркас (колони та ферми покриття) – стальний. Будівля одноповерхова. Відмітка верху сандвіч-панелі +15.600м. За відносну відмітку 0.000м прийнята відмітка чистої підлоги будівлі.
Об’єкт будівництва знаходиться в м. Чернівці. Для даної місцевості характерні такі кліматичні умови:
- глибина промерзання грунту – 1,20 м;
- рельєф рівнинний;
- зовнішнє середовище неагресивне;
- ймовірність прояву сейсмічних явищ низька.
Для оптимізації доцільно використовувати потоковий метод ведення робіт.
Дата добавления: 12.04.2018
|
|
 2672. АБ Капітальний ремонт даху гуртожитку в м. Рівне | AutoCad
- влаштування покрівлі із ПВХ-мембрани із утепленням (мінеральна вата "Техноруф");
- заміна покрівельного огородження;
- заміна елементів водостічної системи;
- домурування парапетів на окремих ділянках (згідно робочих креслень).
Нове покриття влаштувати по існуючому ухилу без демонтажу руберойдного килиму (існуюче покриття з руберойду використати як пароізоляцію).
Робочим проектом не передбачається зміни конфігурації покрівлі.
Будівельно-кліматичний район -І.
Розрахункова температура зовнішнього повітря -21ºС.
Вага снігового покрову -1320Па.
Тиск вітру -520Па.
Нормативна глибина промерзання ґрунту - 81 см.
Техніко-економічні показники:
2%"> | | 25.18%"> | 25.78%"> | | -left:32.15pt"]Клас відповідності | 25.18%"> | 25.78%"> 2 | | -left:32.15pt"]Категорія складності | 25.18%"> | 25.78%"> | | -left:32.15pt"]Ступінь вогнестійкості | 25.18%"> | 25.78%"> | | -left:32.15pt"]Кількість поверхів | 25.18%"> | 25.78%"> | | -left:32.15pt"]Площа покрівлі, що замінюється | 25.18%"> 2 | 25.78%"> |
Загальні дані
Фасад 1-2; фасад 2-1
План даху; конструкція огородження покрівлі
Вузли А, Б, Б1, Б2, В; розріз 1-1
Розгортка парапету в осях "1" та "2"; конструкція кріплення елементів водостічної системи
Дата добавления: 16.04.2018
|
2673. АБ Капітальний ремонт плоскої покрівлі житлового будинку у м. Рівне | AutoCad
-3:
- існуюче покриття з руберойду;
- шар геотекстилю;
- ПВХ-мембрана.
Робочим проектом не передбачається змін існуючого генерального плану та благоустрою.
- Стіни цегляні товщинами 380 та 510мм;
- Перекриття та покриття із збірних залізобетонних плит із круглими пустотами;
- Перегородки цегляні товщиною 120мм;
- Внутрішнє опорядження приміщень: штукатурка, побілка вапняна;
- Підлоги: керамічна плитка, лінолеум, паркет;
- Зовнішнє опорядження фасадів: плитка фасадна по шару штукатурки;
- Покрівля – руберойд по керамзиту.
2.2 Характеристика району будівництва
Будівельно-кліматичний район -І.
Розрахункова температура зовнішнього повітря -21ºС.
Вага снігового покрову -1320Па.
Тиск вітру -520Па.
Нормативна глибина промерзання ґрунту - 81 см.
Загальні дані
План покрівлі
Січення 1-1, 2-2, 3-3; вузол А
Схема накриття вентиляційних шахт ВШ-1, ВШ-2; січення А-А; схема накриття парапетів
Дата добавления: 16.04.2018
|
2674. АР Двоповерховий житловий будинок 15,9 х 18,8 м, включаючи гараж та терасу в Київської області | AutoCаd, ArchiCAD
Площа забудови - 164,25 м2
Загальна площа - 115,0 м2
Житлова площа - 200,1 м2
Будівельний об'єм - 1072 м3
Поверховість - 2
Загальна кількість житлових кімнат - 5
Ступінь вогнестійкості - ІІ
Функціонально будинок запроектовано з наступним набором приміщень:
План на відм. 0,000:
• Тамбір;
• Кладовка;
• Кухня;
• Столова;
• Прихожа;
• Житлова кімната;
• Санвузол;
• Котельна;
• Гараж;
• Прачечна.
План на відм. +3,130:
• Коридор зі сходами;
• Гардероб – 2 шт;
• Житлова кімната – 4 шт;
• Кладова;
• Санвузол.
Загальна площа будинку - 152,43м2.
Площа забудови - 164,25м2.
Котельня - 9,51м2.
Гараж - 38,12м2.
Площа підлоги – 202,93м2.
Будівельний об’єм – 1072м3.
Висота будинку – 8,5м від рівня землі.
Розмір земельної ділянки 23,97м х 32,54м.
Зовнішнє оздоблення
Зовнішні стіни виконуються:
• Внутрішній шар з газобетону товщиною 300 мм;
• Утеплювальний шар – пінополістирол D=50 кг/м3 товщиною 150 мм;
• Зовнішній шар – декоративна штукатурка (або штукатурка під покраску);
Вхідні двері – металеві коричневого кольору.
Вікна – металопластикові з двокамерним склопакетом коричневого кольору.
Внутрішні двері – індивідуальні дерев’яні фільончаті.
Цоколь – оздоблення природним каменем.
Дах – 4-ьох скатний, нахил 22о, бітумна (керамічна) черепиця по кроквяним конструкціям.
Внутрішнє оздоблення
Стіни всіх приміщень штукатуряться з оздобленням шпалерами, фарбуються водоемульсійною фарбою або облицьовуються керамічною плиткою на всю висоту приміщень.
Стеля – штукатурка з послідуючим фарбуванням та з гіпсокартону.
Підлога – паркет, керамічна плитка та ковролін.
Перекриття – монолітна залізобетонна плита.
1. План першого поверху.
2. План другого поверху.
3.План криші.
4. Фасад А
5. Фасад Б
6. Фасад В
7. Фасад Г
8. Благоустрій ділянки.
Дата добавления: 16.04.2018
|
 2675. Дипломний проект - Розробка поглинаючої конструкції системи управління реактором ВВЕР-1000 | Компас
Вступ
1 Опис реакторної установки та її компонентів
1.1 Реакторна установка ВВЕР-1000
1.2 Активна зона
1.3 Системи управління та захисту реактора
2 Аналіз технічних рішень, направлених та підвищення характеристик пел та ПС СУЗ
3 Вибір і обґрунтування конструкції пела
3.1 Обґрунтування використання титанату диспрозію
3.2 Обґрунтування конструкції пела
3.3 Фізична ефективність ПС СУЗ
3.4 Порівняння економічної ефективності використання ПС СУЗ
4 Технологічний процес виготовлення пела
4.1 Технологія виготовлення пела
4.2 Контроль пелів
5 Розрахунок виходу гелію й приросту тиску в штатному пелі за 2-7 років роботи
5.1 Постановка задачі
5.2 Розрахунок виходу гелію
5.3 Розрахунок приросту тиску
5.4 Висновки розрахунку
6 Охорона праці і навколишнього середовища
7 Економічна оцінка та обґрунтування
Висновок
Список джерел інформації
Водо-водяні енергетичні реактори (ВВЕР) з водою під тиском в активній зоні одержали найбільше поширення в усьому світі <1]. Реактор ВВЕР-1000 призначений для виробництва теплової енергії за рахунок ланцюгової реакції поділу ядер. Реактор гетерогенний корпусного типу, працюючий на теплових нейтронах, з водою під тиском, яка виконує функцію теплоносія і сповільнювача.
Технологічна схема енергоблоків з реакторами ВВЕР має два контури.
Перший контур – радіоактивний. До його складу входять сам реактор і чотири циркуляційні петлі, кожна із яких включає горизонтальний парогенера-тор, головний циркуляційний насос і головний циркуляційний трубопровід. До однієї з циркуляційних петель першого контуру приєднаний компенсатор тис-ку, за допомогою якого в контурі підтримується заданий тиск води, що явля-ється у реакторі і теплоносієм і сповільнювачем нейтронів.
Другий контур – нерадіоактивний. Він включає паропроводи, парові турбіни, сепаратори-пароперегрівачі, конденсатори, живильні насоси (ЖН) і трубопроводи, деаератори і регенеративні підігрівачі.
Парогенератор є загальним устаткуванням для першого і другого конту-рів. У ньому теплова енергія, вироблена в реакторі, від першого контуру через теплообмінні трубки передається другому контуру. Насичена пара, що вироб-ляється в парогенераторі, по паропроводу поступає на турбіну, яка приводить в обертання ротор генератора, що виробляє електричний струм.
Регулювання реактора здійснюється переміщуваними регулюючими ор-ганами, і як правило, рідким поглиначем.
Теплоносій поступає в реактор через вхідні патрубки корпусу, проходить вниз по кільцевому зазору між шахтою і корпусом, потім через отвори в опор-ній конструкції шахти підіймається вгору через тепловиділяючі збірки. Нагрі-тий теплоносій виходить з головок ТВЗ в міжтрубний простір блоку захисних труб і через перфоровану обичайку блоку та шахти відводиться вихідними па-трубками з реактора.
У якості ядерного палива використовуються таблетки двоокису урану з початковим збагаченням по 235U у стаціонарному режимі в діапазоні від 2,4 до 4,4 % (по масі).
Реактор ВВЕР-1000 володіє важливою властивістю саморегулювання: при підвищенні температурі теплоносія або потужності реактора відбувається зниження інтенсивності ланцюгової реакції в активній зоні і в підсумку знижен-ня потужності реактора.
Активна зона – частина ядерного реактора, що містить ядерне паливо, та забезпечує задану потужність і умови для ініціації і підтримки керованої лан-цюгової реакції поділу ядер.
Активна зона реактора зібрана зі 163 шестигран-них тепловиділяючих збірок (ТВЗ), котрі містять тепловиділяючі елементи (твели) стержньового типу з сердечником з двоокису урану у вигляді таблеток, що знаходяться в оболонці з цирконієвого сплаву. В тепловиділяючих збірках твели розміщені по трикутним решіткам і укладені в чохол з цирконієвого сплаву. У свою чергу, ТВЗ також зібрані у трикутні решітки з кроком 12,75 мм. Нижні циліндрові частини ТВЗ входять в отвори опорної плити, верхні – в дистанціонуючу притискну плиту.
Зверху на активну зону встановлюється блок захисних труб, що дистанціонує касети і запобігає спливанню і вібрації.
Основні конструкційні характеристики активної зони ВВЕР-1000:
| 2" style="height:30px; width:539px"> | 23px"> | | 2" style="height:30px; width:539px"> | 23px"> 2 | | 2" style="height:30px; width:539px"> | 23px"> | | 2" style="height:30px; width:539px"> | 23px"> 27 | | 2" style="height:30px; width:539px"> | 23px"> 2,75 | | 2" style="height:30px; width:539px"> | 23px"> | | 239px"> | 299px"> | 23px"> 287 | | 239px"> | 299px"> | 23px"> | | 2" style="height:30px; width:539px"> | 23px"> | | 2" style="height:30px; width:539px"> | 23px"> | | 2" style="height:30px; width:539px"> | 23px"> | | 2" style="height:30px; width:539px"> | 23px"> 29 | | 2" style="height:30px; width:539px"> 2, кг | 23px"> | | 2" style="height:30px; width:539px"> 235 | 23px"> | | 239px"> | 299px"> | 23px"> | | 239px"> | 299px"> | 23px"> | | 2" style="height:30px; width:539px"> | 23px"> | | 2" style="height:30px; width:539px"> | 23px"> | | 2" style="height:30px; width:539px"> 2 | 23px"> 2 |
У дипломному проекті розглянуті перспективні конструкції пелів з комбі-нованим поглиначем. Проведено обґрунтування використання таблеток тита-нату диспрозію в якості поглинаючого матеріалу для ПС СУЗ ВВЕР-1000.
Розглянуті технологічні процеси виготовлення пела та таблеток титанату диспрозію.
Дослідження впливу легуючих домішок у вигляді оксиду молібдену (МоО3) показали ефект стабілізації флюоритної структури титанату диспрозію та підвищення щільності таблеток.
Були проведені розрахунки виходу гелію та приросту тиску в штатному пелі за 2-7 років роботи. Після цього були розраховані окружні розтягуючі напруження, при порівнянні яких із межами текучості і міцності для сталі 06Х18Н10Т при температурі 350 0С ми впевнилися, що за даний період роботи в оболонці пел не буде ніяких структурних змін, які б становили небезпеку в нормальній роботі реактора. Поряд із цим, був зроблений розрахунок того моменту, коли окружні розтягуючі напруження зрівняються із межами текучо-сті і міцності.
Низький термін експлуатації показав, що перехід на використан-ня титанату диспрозія є більш доцільним.
Розглянуто питання економіки, охорони праці та навколишнього середовища.
Дата добавления: 16.04.2018
|
2676. Курсовий проект - Проектування одноступеневого циліндричного редуктора у складі механічного привода | Компас
2,254 хв-1 та обертовий момент Т=1044,6 Н•м. Розрахунковий строк служби привода складає 10000 годин, коефіцієнт корисної дії складає ККД=0,95.
Для привода передбачено використання асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором 132М4 з потужністю 11 кВт, з синхронною частотою обертання 1460 хв-1.
Виконано проектні та перевірні розрахунки циліндричної, пасової передач і перевірочний розрахунок тихохідного валу привода, а також здійснено вибір підшипників опор валів.
Передбачена робота редуктора без заміни підшипників за час строку служби. Змащування коліс передач і підшипників рідинне мастилом И-30А у кількості 1,4 літра.
ЗМІСТ
1. Енергосиловий та кінематичний розрахунків параметрів привода
1.1 Визначення потрібної потужності і вибір електродвигуна
1.2 Визначення швидкості обертання валів
1.3 Визначення обертових моментів привода
1.4 Підсумкові дані розрахунку…
2. Розрахунок передачі клиновим пасом
2.1 Вихідні дані
2.2 Проектний розрахунок
3. Розрахунок циліндричної тихохідної зубчастої передачі
3.1 Параметри навантаження зубчастої передачі
3.2 Матеріали зубчастих коліс
3.3 Допустимі напруження для розрахунку зубчастої передачі
3.4 Проектний розрахунок передачі
3.5 Число зубців шестерні та колеса
3.6 Розрахунок параметрів зубчастої передачі
3.7 Перевірочний розрахунок
4. Проектування валів редуктора
5. Розрахунок валів редуктора на міцність, жорсткість та стійкість
6. Перевірочний розрахунок підшипників
7. Розрахунок шпонкових з’єднань
8. Розрахунок корпусних деталей
9. Змащування
10. Рама приводу та пристрої натягу
11. Висновки
12. Перелік використаних джерел
Додаток А Специфікація редуктор
Додаток Б Специфікація привод
Графична частина:
- Складальне креслення «Редуктор циліндричний одноступінчатий», 1 аркуш А-1;
- Складальне креслення «Механічний привод», 1 аркуш А-1;
- Креслення «Вал-шестерня», 1 аркуш А-3;
- Креслення «Вал тихохідний», 1 аркуш А-3;
- Креслення «Шків ведений», 1 аркуш А-3;
- Креслення «Кришка підшипника», 1 аркуш А-3.
Технічні характеристики редуктору:
1. Передаточне число редуктора U=17,75
2. Обертовий момент на тихоходному валу Т=1044,6 НW29;м.
3. ККД редуктора η=0,913
Технічні характеристики приводу:
1. Передаточне число редуктора U=17,75
2. Обертовий момент на тихоходному валу Т=1044,6 НW29;м
3. Частота обертання на тихохідному валу n=82,254 хв
4. Потужність двигуна Р=11 кВт
5. ККД привода h=0,913
ВИСНОВКИ
Виконано проект механічного привода у складі циліндричної та клинопасової передач. Ресурс роботи механічного привода складає 11627 годин. У склад механічного привода входить електродвигун – 160S4 з потужністю 15 кВт та синхронною частотою обертання 1465 хв-1.
Циліндрична передача редуктора виконана з сталі 40Х та 50, застосовується косозубе зубчасте зачеплення, передача має недовантаження, що задовільняє вимогам ГОСТу та умовам експлуатації. Клинопасова передача має довжину пасу 2800 мм. Проведено розрахунок валів на міцність. Передбачена робота редуктора без заміни підшипників під час строку служби.
Змащення коліс передач і підшипників рідинне – мастилом И-50 у кількості 0,2 літра.
Дата добавления: 17.04.2018
|
2677. Курсовий проект - Розробка технологічного процесу відновлення гальмівної колодки автомобіля ЗИЛ-431410 | Компас
1 Вступ
1.1 Коротка характеристика агрегату (складальної одиниці), що ремонтується
1.2 Характеристика умов роботи й основних процесів зношування агрегату (складальної одиниці) в цілому й окремих його спряжень і деталей
1.3 Розробка технологічного процесу та схеми складання агрегату або складальної одиниці
1.4 Характеристика конструктивно-технічних особливостей відновленої деталі
1.5 Аналіз причин зношування деталі, характер, вид і величина зносів
1.6 Технологічний процес дефекації відновлювальної деталі
1.7 Характеристика дефектів, складання технологічних маршрутів відновлення деталі
1.8 Обґрунтування вибору раціонального способу відновлення деталі, або основної робочої поверхні деталі
1.9 Розробка структурної послідовності технологічного процесу відновлення задньої гальмівної колодки
1.10 Вибір установочних баз при виконанні технологічних операцій
1.11 Обґрунтування та вибір технологічного обладнання, ріжучого, вимірювального, контрольного інструменту і ремонтних матеріалів
1.12 Розрахунок режимів різання при виконанні технологічних операцій
Список використаної літератури
Гальмівна колодка автомобіля ЗИЛ-431410 виготовлена із ковкого чавуну КЧ 35-10 ГОСТ 1215-59.
Гальмівна колодка відноситься до класу «некруглі стержні», поперечний переріз яких не круглої форми, а довжина більш ніж удвічі перевищує розміри поперечного перерізу. До цього класу належать балки передньої осі, шатуни, кермові сошки, коромисла клапанів, вилки перемикання передач, педалі зчеплення і гальма, важелі та ін. Їх виготовляють із сталі, сірого і ковкого чавуну. Конфігурація стрижнів відрізняється значною різноманітністю. Вони можуть бути прямі і криві, з одним основним отвором або з двома і декількома взаємопов'язаними отворами, розташованими на паралельних осях або під різними кутами один до одного. Крім взаємопов'язаних отворів, вони можуть також мати оброблені торцеві поверхні, шпонкові пази, шліци, прорізи, кріпильні отвори. Установочними базами при механічній обробці спочатку служать поверхні стрижня і бобишки, а потім основні отвори і оброблені торцеві поверхні цих отворів.
Руйнівними чинниками для деталей класу "некруглі стрижні" є розтягнення, скручування, зріз, стиснення, вигин, вібрація.
Основними дефектами деталей класу "некруглі стрижні" є тріщини, погнутість і скрученность, знос гладких отворів, торцевих і сферичних поверхонь, пазів, пошкодження і знос різьбових отворів і різьбових шийок.
Твердість колодки становить НВ 121-163 і опорних плащадок не менше HRC 45 .Довжина гальмівної колодки становить 189 мм, товщина 7 мм, найбільший радіус 195 мм, ширина 100 мм.
Дата добавления: 17.04.2018
|
2678. Курсовий проект - Проектування призматичного фасонного різця | Компас
1. Вихідні дані для проектування призматичного фасонного різця
2. Аналітичний розрахунок профілю різця
3. Графічна побудова профіля різця
Список літератури
Вихідні дані для проектування радіально фасонного різця:
- призматичний з λ=0;
- матеріал заготовки – сірий чавун.
Дата добавления: 22.04.2018
|
2679. Курсовий проект - Привід стрічкового конвеєра (редуктор циліндричний косозубий) | Компас
1. Технічне завдання на проектування
2. Розрахунок основних параметрів привода
3. Розрахунок передач привода
4. Попередні розрахунки валів редуктора
5. Розрахунок шпонкових з’єднань редуктора
6. Визначення конструктивних розмірів корпуса і кріпильних деталей редуктора
7. Визначення радіальних сил в підшипниках кочення
8. Перевірка довговічності підшипників
9. Уточнений розрахунок небезпечного перерізу вихідного вала редуктора
Список літератури .
Технічна характеристика
1. Номінальний момент, що передається, Н м - 167,2
2. Фактичне передаточне число - 5,0
3. Частота обертання вхідного вала, об/хв - 2931
4. Об'єм масла, що заливається, л - 2,95
Дата добавления: 22.04.2018
|
2680. Дипломний проект - Розробка ділянки механічного цеху по обробці деталі «Корпус верхній» на підприємстві ПАТ Сумське НВО в умовах одиничного виробництва | Компас
2ГМ2,5-2200/20-55., призначеного для стиснення природного і попутного нафтового газу.
Деталь призначена для закріплення клапанних пластин та пружин., являє собою тіло обертання типу диск з довжиною 32 мм та найбільшим діаметром 96 мм.
У зв’язку зі зміною типу виробництва на середньо-серійний методом одержання заготівки обрано штамповку на кривошипно гарячештампувальних пресах, на відміну від базового – виготовлення заготівки із сортового прокату. Що дозволило значно скоротити витрати на матеріал, зекономити час на механічну обробку та зменшити кількіть відходів.
Розглянемо конструкцію деталі. Присутні такі конструктивні елементи:
- скруглення R1
-фаски
1. Циліндрична
1.1 зовнішня
-96d9
-94h11
-77f9
1.2 внутрішня
-57
2. Торці
-l32
-l32
-l2.5
-l18
3. Інші поверхні
-кишеня ,75/57
-скруглення R5
-фаска
-фасонна поверхня , R1.5, 96d9/72
-кільцева канавка «Д»
-кільцева канавка «Е»
-кільцева канавка «Ж»
-канавка R0.2, 26/34
-канавка R0.2, 46/54
-центральний отвір 9Н9
-отвір 4, l6
-отвір 2.5, l4
-отвори 6, на 30
-отвори 6 на 50
-отвори 3, на 72
-отвори 6.2 на 84
-отвори 3 на 84
-пази l3
До нетехнологічних конструктивних елементів можна віднести :
- кільцеві канавки;
- зовнішня кончіна поверхня;
- внутрішня конічна поверхня;
- пази l 3 мм, 45 шт.;
- глухі отвори.
Позбавитися не технологічності можливо шляхом обробки даних елементів на верстатах з ЧПК з прив’язкою інструменту до відповідних поверхонь. На кресленні проставлені допуски радіального і торцевого биття, які забезпечується обробкою деталі на одному установі.
Допуск співвісності та позиційний допуск отворів.
Розглянемо основні відмінності пропонованого технологічного процесу від базового Проводиться більш доцільний метод отримання заготовки. Використання верстатів з ЧПК дозволяє досягти необхідної якості обробки деталі, знизити кваліфікаційні розряди робітників, унаслідок чого знижуються витрати по заробітній платі, знижується трудомісткість витрат на виготовлення деталі, з'явилася можливість використання багатоверстатного обслуговування, відпадає необхідність у розмічальних операціях з використанням ділильної голівки, використовується спеціальний ріжучий, вимірювальний інструмент та верстатне оснащення, призначення яких поліпшити умови роботи та продуктивність праці.
До операцій 020 Токарна з ЧПК, 030 Фрезерувальна з ЧПК, 040 Сверлильна з ЧПК та 050 Токарна з ЧПК складено РТК, що демонструють схему базування заготовки, асортимент ріжучого інструменту, режими різання на даних операціях.
Для контролю зовнішньої циліндричної поверхні д 77ф9, що отримується на операції 020 токарна з ЧПК згідно завдання спроектовано калібр-скобу, під час проектування визначено прохідний та непрохідний розміри, габаритні розміри, матеріал та технічні вимоги до інструменту.
Також для обробки кільцевих канавок спроектовано канавочний різець з механічним кріпленням , що використовується на операції 020 токарна з ЧПК. Під час проектування визначено конструктивні розміри різця та геометричні елементи пластинки. різця
Темою дослідницької частини є Методи підвищення зносостійкості твердосплавних пластин. До даних методів відносяться нанесення зносостійких покриттів електроіскровим, плазмовим, детонаційним метадами та газофазним осадженням. Нанесення антифрикційних покриттів, які менш тверді, ніж матеріал основи, і виконують функції твердих мастил, що знижують коефіцієнт тертя і зменшують тим самим знос інструменту. Механічні методи, які полягають в динамічному впливі на контактні поверхні інструменту з метою створення стискаючих залишкових напружень, що підвищують зносостійкість ріжучих лез. Та магнітно-імпульсна обробка.
Для реалізації запропонованого технологічного процесу зроблені відповідні організаційно - економічні розрахунки і спроектована ділянку механічного цеху (показати креслення плану ділянки).
На спроектованій ділянці устаткування розташоване відповідно до ходу технологічного процесу, що характерно для среднесерійного типу виробництва, є склад заготовок, склад готової продукції, обладнана кімната майстра.
Зображено графік завантаження устаткування, середній коефіцієнт завантаження по ділянці склав 0,81.
Розрахунки показують, що при впровадженні запропонованого технологічного процесу річний економічний ефект склав 353927 грн., що є доцільним.
ЗМIСТ
Вступ
1 Технологічна частина
1.1 Стислий опис виробу
1.2 Опис деталі
1.3 Характеристика заданого типу виробництва
1.4. Вибір і техніко-економічне обгрунтування методу виготовлення заготовки
1.5 Розрахунок припусків аналітичним способом
1.6 Розробка технологічного процесу механічної обробки деталі
1.6.1. Запропоновані методи забезпечення технічних вимог на деталь в процесі обробки
1.6.2. Аналіз заводського технологічного процесу
1.6.3 Скорочений опис пропонованого маршрутного технологічного процесу
1.7 Розробка операційного технологічного процесу
1.7.1 Стислий опис траєкторій руху ріжучих інструментів
1.7.2 Вибір режимів різання і нормування операцій технологічного процесу
Розрахунок режимів різання і нормування Токарної операції з ЧПК 020.
1.7.3 Складання керуючих програм для верстатів з ЧПК і заповнення карт кодування інформації - ККІ
1.8 Проектування спеціального оснащення
1.8.1 Проектування верстатного пристрою
1.8.2 Проектування ріжучого інструменту
1.8.3 Проектування вимірювального інструменту
1.9 Дослідницька частина
2. Організаційна частина
2.1 Розрахунок річного приведеного обсягу деталей. Розрахунок норм штучно калькуляційного часу і розцінок.
2.2 Розрахунок кількості верстатів та коефіцієнта їх використання.
2.3 Розрахунок чисельності персоналу дільниці.
2.3.1 Розрахунок можливості багатоверстатного обслуговування.
2.3.2 Розрахунок чисельності основних робітників.
2.3.3 Розрахунок продуктивності праці виробничих працівників.
2.3.4 Розрахунок кількості допоміжних робітників.
2.3.5 Розрахунок кількості керівників, спеціалістів, службовців.
2.4 Організація постачання робочих місць на дільниці матеріалами, інструментом
2.5 Організація наладки обладнання з ЧПК по керуючий програмі
2.6 Обгрунтування прийнятих методів розробки керуючих програм в технологічному процесі, що проектується
2.7 Організація технічного контролю деталі на ділянці, що проектується
2.8 Організація роботи керівника (майстра)
2.9 Організація ТБ і протипожежних заходів на дільниці, що проектується
3. Економічна частина
3.1 Визначення вартості основних матеріалів.
3.2 Розрахунок річного фонду заробітної плати виробничим робітникам і розміру їх середньомісячного заробітку.
3.3 Розрахунок накладних витрат.
3.4 Розрахунок повної собівартості і ціни деталі.
4. Результуюча частина
4.1 Розрахунок економічної ефективності запропонованого технологічного процесу.
4.2 Техніко-економічні показники дільниці.
4.3 Обгрунтування економічної ефективності розробленого техпроцесу.
Література
Дата добавления: 22.04.2018
|
2681. Курсовий проект - Спортивний комплекс у м.Львів | AutoCad
1. Вихідні дані;
2. Снігове навантаження по (ДБН-В. 1.2-2-06);
3. Навантаження від власної ваги ферми, Бв.в;
4. Розрахунок плити;
5. Перевірка несучої здатності плити;
6. Статичний розрахунок рамного поперечника будівлі:
1) Навантаження на раму:
а) Постійне розрахункове зусилля на колону від ригеля і даху та підвісної стелі;
б) Тимчасове розрахункове зусилля на колону від снігу;
в) Вітрове навантаження по (ДБН-В.1.2-2-06);
г) Навантаження від стіни;
2) Розрахунок;
7. Розрахункові зусилля в перерізі 1-1;
8. Проектування клеєної колони рамного поперечника одноповерхової будівлі;
9. Розрахунок і конструювання анкерного кріплення колон до фундаменту:
1) Визначення зусилля;
2) Проектування анкерного кріплення;
10. Розрахунок і конструювання пятикутної металодерев’яної ферми:
1) Навантаження на ферму;
2) Статичний розрахунок ферми:
а) Розрахункові вузлові навантаження;
б) Розрахункові зусилля в стержнях ферми;
3) Проектування ферми:
а) Верхній пояс;
б) Нижній пояс;
в) Опорний розкіс;
г) Опорний стояк;
в) Проміжний стояк
г) Розкіс
11. Розрахунок і конструювання вузлів:
1) Карнизний вузол;
2) Розрахунок упора;
3) Розрахунок опорного листа;
4) Опорний вузол;
5) Проміжний вузол верхнього пояса;
6) Гребеневий вузол;
7) Проміжний вузол нижнього пояса;
Література
Вихідні дані
Призначення будівлі спортивне, отже будівля входить до першого класу відповідальності споруд, для яких коефіцієнт надійності за призначенням γn =0.9. Група експлуатації дерев’яних конструкцій A1, за завданням. Район будівництва м. Львів.
Загальні розміри будівлі:
-проліт в осях колон (стін), І=28м;
- висота від підлоги до низу покриття чи стелі, Н=4,6м;
-довжина будівлі, споруди, 46,8 м;
- крок конструкцій покриття споруди, В=5.2м.
Приймаємо ширину плити покриття 1,5, а довжину – 5,2м.
Дата добавления: 23.04.2018
|
2682. Курсовий проект - Варіантне проектування фундаментів житлового будинку в м.Миколаїв | AutoCad
1. Вихідні дані для будвлі
2. Аналіз інженерно-геологічних умов будівельного майданчика.
2.1. Інженерно-геологічний розріз.
2.2. Оцінка грунтових умов будівельного майданчика.
2.2.1. Інженерно-геологічний елемент № 1 (ІГЕ-1).
2.2.2. Інженерно-геологічний елемент № 2 (ІГЕ-2).
2.2.3. Інженерно-геологічний елемент № 3 (ІГЕ-3).
2.2.4. Інженерно-геологічний елемент № 4 (ІГЕ-4).
2.3. Зведена таблиця нормативних значень фізико-механічних показників грунтів будівельного майданчика.
2.4. Розрахункові значення фізико-механічних показників грунтів будівельного майданчика.
3. Фундаменти неглибокого закладання.
3.1. Визначення мінімальної глибини закладання підошви фундаментів.
3.2. Визначення розмірів підошви фундаментів.
3.2.1. Визначення попередньої ширини підошви фундаментів (b).
3.2.2. Визначення фактичного розрахункового опору грунту (R).
3.2.3. Визначення остаточної ширини підошви фундаментів (b) та розрахункового опору грунту (R).
3.2.4. Конструювання фундаментів.
3.2.5. Перевірка отриманих розмірів фундаментів.
4. Пальові фундаменти.
4.1. Несуча здатність палі по грунту.
4.1.1. Вихідні дані. Встановлення довжини палі.
4.1.2. Розрахункова схема для визначення несучої здатності палі по грунту.
4.1.3. Визначення несучої здатності палі по грунту.
4.2. Визначення розрахункового навантаження на палі.
4.3. Розрахунок пальових фундаментів.
4.3.1. Навантаження, що діють на пальвий фундамент.
4.3.2. Визначення кількості паль у фундаменті(n).
4.3.3. Встановлення мінімальної відстані між палями (Lmin).
4.3.4. Визначення необхідної відстані між палями (L) та порівняння її з мінімальною.
4.3.5. Встановлення розташування паль у фундаменті.
4.3.6. Розрахунок ростверків.
4.3.7. Конструювання пальових фундаментів.
4.3.8. Перевірка отриманих розмірів фундаментів.
5. Розрахунок фундаментів за деформаціями (визначення осідання фундаменту).
6. Список використаної літератури.
Місце будування: м.Миколаїв
Основні дані про грунти майданчика
| 2" style="width:30px"> | 2" style="width:113px"> | 2" style="width:106px"> | | 273px"> | | | | 2" style="width:82px"> |
|
| | | | | | - | 2" style="width:82px"> - | - | - | | 2 | | | | 2,64 | 2" style="width:82px"> | - | - | | | | | | 2,69 | 2" style="width:82px"> 22 | | 23 | | | | | | 2,64 | 2" style="width:82px"> 2 | - | - |
Гранулометричний склад пісків
| 2" style="width:91px"> | | | 2,0 | 2,0-1,0 | -0,5 | -0,25 | 25-0,1 | | | 2 | 2,4 | | | 22,6 | 2 | | | | | | | 21,3 | 2 | |
N=1300кН; M=70кНм; Q=50 кН
Дата добавления: 23.04.2018
|
2683. Курсовой проект - Кондиционирование воздуха в промышленном цехе г. Чернигов | AutoCad
Введение
1. Исходные данные
2. Теплотехнический расчет цеха
3. Расчет теплопотерь
4. Расчет теплопоступлений
5. Расчет кондиционера
6. Аэродинамический расчет системы кондиционирования воздуха
7. Подбор оборудования систем кондиционирования воздуха
Вывод
Список литературы
Исходные данные:
Место расположения производственного цеха — город Чернигов.
Метеорологические условия
tнл = 28C
tнз = -22C
Широта — северная: 5130`.
Продолжительность отопительного периода – 3959 градусо-сут.
Метеорологические условия, поддерживаемые СКВ:
tВ = 222C
влажность = 55%
Габаритные размеры цеха:
Ширина А=18 м;
Длина Б=48 м;
Высота: 10 м.
Площадь S = 24 х 48 = 864 м2.
Система кондиционирования — рециркуляция.
Площадь остекления 26%.
В этой курсовой работе была спроектирована система кондиционирывания воздуха в произвоственном цеху прецизионного машиностроения раз мерами 48х18х10 м.
В работе была принята рециркуляционная схема кондиционирования воздуха, что предусматривает многократное использование одного и того же воздуха в замкнутой системе воздухообеспечения с повторной его обработкой.
В ходе выполнения работы были выполнены: теплотехнический расчет цеха, расчет теплопотерь, расчет теплопоступлений, расчет кондиционера, построение I-d диаграммы, аэродинамический расчет системы кондиционирования и подбор оборудывания.
Дата добавления: 24.04.2018
|
2684. Курсовий проект - Гаряче водопостачання та тепловий пункт 9 - ти поверхового будинку в м Чернігів | AutoCad
Вступ.
2 Вихідні дані для проектування.
3 Гаряче водопостачання.
3.1 Розробка системи гарячого водопостачання.
3.2 Визначення розрахункових витрат води.
3.3 Попередній гідравлічний розрахунок.
3.4 Визначення тепловтрат трубопроводів та циркуляційних витрат води.
3.5 Остаточний гідравлічний розрахунок подавальних трубопроводів.
3.6 Гідравлічний розрахунок трубопроводів у режимі циркуляції.
4 Тепловий пункт.
4.1 Розрахунковий тепловий потік системи гарячого водопостачання.
4.2 Розрахунковий тепловий потік системи опалення.
4.3 Розрахунок та підбір підігрівників гарячого водопостачання.
4.3.1 Спрощений опалювальний температурний графік.
4.3.2 Попередні розрахунки.
4.3.3 Розрахунок підігрівника першого ступеня.
4.3.4 Розрахунок підігрівника другого ступеня.
4.5 Підбір підвищувальних насосів.
4.6 Підбір циркуляційних насосів.
4.7 Проектування теплового пункту.
Література.
Вихідні дані для проектування
Варіант 19. Місто Чернігів. 9-поверховий будинок, 4 секції.
Розрахункові температури мережної води 135-70°С.
Компонування будинку.
1.Джерело теплопостачання-котельня.
2.Система теплопостачання – закрита.
3.Тиск мережної води на вводі до ІТП Р=0,6МПа
4.Наявний тиск мережної води на вводі до ІТП ∆Рр =0,2МПа.
5.Гідравлічний опір системи центрального опалення житлового будинку ∆Рсо=0,04МПа.
6.Температура гарячої води t у місцях водоразбору за СНиП 2.04.01-85 не нижче 50°С для закритих систем теплопостачання та не більше 75°С.
7. Відмітки осі труб на вводі теплової мережі та водопроводу до будинку приймаються однаковими.
8.Житловий будинок має підвал і холодне горище.
9. Висота поверху 3м.
10.Водопровідна вода підігрівається в ІТП.
11.Підключення водо підігрівників у ІТП за двох східчастою змішаною схемою.
Кліматологічні данні.
Зимові параметри зовнішнього повітря.
Параметри Б
Температура:
tрозрах.= (-23°C)
tсер.= - 0,9°С
Тривалість опалювального періоду n=187діб;
Кількість градоосіб опалювального періоду S=n•( tв – tсер.)= 172•(23-(-0,9))
=4110,8
Дата добавления: 24.04.2018
|
2685. Курсовий проект (коледж) - Будівництво автомобільної дороги другої категорії з влаштуванням одночкової труби у Закарпатській області | АutoCad
ВСТУП
1 ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ
1.1 Природні умови району будівництва
1.2 Клімат
1.3 Рельєф
1.4 Інженерно-геологічні умови
1.5 Промисловість
1.6 Транспорт
1.7 Економіка і господарство
2 ВПЛИВ КЛІМАТИЧНИХ УМОВ РАЙОНУ БУДІВНИЦТВА НА ТЕХНОЛОГІЮ БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ
2.1 Розробка дорожньо-кліматичного графіку і розрахунок весняного та осіннього бездоріжжя
2.2 Аналіз впливу умов будівництва на технологію виконання робіт
2.3 Розрахунок змінного темпу будівельних робіт
3 ШТУЧНІ СПОРУДИ
4 ЗЕМЛЯНЕ ПОЛОТНО ТА ДОРОЖНІЙ ОДЯГ
4.1 Визначення розрахункової швидкості потоку.
4.2 Організація виконання лінійних земляних робіт
4.3 Графік розподілу земляних мас
4.4 Технологічна послідовність процесів для спорудження земляного полотна
4.5 Організація виконання зосереджених земляних робіт
4.6 Визначення розрахункової швидкості потоку для будівництва всіх шарів дорожнього одягу
4.7 Техноголічна послідовність процесів будівництва асфальтобетонного покриття
4.8 Розрахунок портеби у ведучих машинах
5 ЛІНІЙНО КАЛЕНДАРНИЙ ГРАФІК
5.1 Побудова лінійно календарного графіка
5.2 Контроль якості робіт
5.3 Техніка безпеки і охорона навколишнього середовища
Висновок
Перелік використаних джерел
Висновок
При виконанні курсового проекту згідно завданням були розраховані: терміни спорудження земляного полотна та дорожнього одягу,розрахована одно очкова труба діаметром 1.2м,довжиною28м, підібрано шар дорожнього одягу відповідно до категорії дороги, розрахований змінний темп будівництва автомобільної дороги, потреби у ведучих машинах, розроблений лінійно календарний графік та інші технічні показники автодоріг та порівняні з ДБН-2.3-4-2007 “Автомобільні дороги”.
Виходячи з товщини дорожнього одягу, по типовим проектам, були запроектовані поперечні профілі земляного полотна. Розраховані об’єми земляних робіт.
На підставі попередніх розрахунків можна зробити наступний висновок по- перше місцевість, а також гідрологічні умови сприяють будівництву нової автодороги, тим самим розширюють розвиток транспортної мережі автодоріг
Дата добавления: 25.04.2018
|
© Rundex 1.2 |
